Бардіїв

Це місто на сході Словаччини поблизу кордону з Польщею запам’яталося мені гарним центром, емоційним розмахування рук місцевими водіями, які давали мені знати, що про мене думають, коли я виїхала на смугу зустрічного руху і, ясна річ, Бардіївськими купальнями. Щоб його побачити й відчути, треба трохи більше часу, однак кілька рядочків про своє там перебування залишаю, бо до створення його історичної краси неабияк долучилися лемківські майстри. Ось що про це написано:

«Собор святого Егідія зводив видатний архітектор XV ст. русин Микола з Бардієва (1448—1458), а вже пізніше його справу продовжили Степан з Кошиць, Іван з Пряшева та майстер Олександр, який 1508 р., разом з Олексієм, збудував приміщення міської ради (ратуші). До виготовлення 11 вівтарів залучено було тільки руських лемківських майстрів: Миколу з Бохні, Якова з Санча, Павла з Левочі та Миколу Криницького».